Обкладинка чесько-українського збірника документів «Великий терор: переслідування чеської меншини в Україні 1937-1938».
Спілка кримських чехів у 1924 році.
Членський квиток Спілки кримських чехів, виданий на ім’я Йосипа Зуба в 1927 р.
Садиба чеської родини Блага у селі Високе Чеське, 1930.
Піонерський табір у Вільшанці на Волині, 1937.
Обіжник НКВС СРСР про застосування адміністративних заходів до іноземців, які проживають в СРСР.
Генеральний консул ЧСР у Києві у 1936-1938 рр. Рудольф Брабець
Перший секретар Генерального консульства Чехословаччини в Києві Антонін Хроуст. Саме Хроуста НКВС вважав головним організатором чехословацької шпигунської мережі в Українській РСР.
Будівля у Києві за адресою: Ярославів Вал, 30-Б, де розміщувалося Генеральне консульство ЧСР (будинок не зберігся).
План консульства ЧСР, який спiвробiтник НКВС перекреслив з перлюстрованого листа Р. Брабця до Праги.
Один зі звiтiв НКВС щодо спостереження за Генеральним консулом ЧСР. Консул відвідав італійського консула, від якого приніс букет троянд!
Одна з чехословацьких «шпигунок» Емілія Канська, яка була засуджена до 4 років виправно-трудових таборів.
Дозвіл від Генерального Консульства Чехословаччини у Києві на виїзд до ЧСР, виданий Емілії Канській, яким вона не встигла скористатися.
Багато мешканців чеської колонії Вишеград у Київській області у 1937-1938 роках переслідувалися орагнами НКВС за вигадану контрреволюційну діяльність, зокрема, через контакти з родичами в ЧСР та чехословацьким консульством у 1930-ті роки.
Франц Пруша ще в 1937 р. перебував під слідством НКВС у зв’язку з вигаданою «шпигунською» діяльністю консульства ЧСР. Заарештований був лише 25.06.1941 р., без суду ув’язнений у Новосибірську, звільнений у січні 1942 р.
Володимир Плаштіца ще в 1937 р. перебував під слідством НКВС у зв’язку з вигаданою «шпигунською» діяльністю консульства ЧСР. Заарештований був лише 28.06.1941 р., без суду ув’язнений у Новосибірську, 30.01.1942 р. звільнений за амністією, 10.02.1942 р. присягнув у Бузулуці, вступивши до чехословацького корпусу під командуванням Л. Свободи.
Ярослав Веселий ще в 1937 р. перебував під слідством НКВС у зв’язку з вигаданою «шпигунською» діяльністю консульства ЧСР. Заарештований був лише 24.06.1941 р., 27.12.1941 р. засуджений у Новосибірську до 10 років таборів.
Володимир Копецький з чеського села Окілок одружився з Антоніною Влковою 23.2.1927 р.
Через десять років, восени 1937 р., В. Копецького було заарештувано, звинувачено в антирадянській діяльності й засуджено до 10 років виправно-трудових таборів. Ув'язнення він не пережив.
Люльков Митрофан Семенович, комендант УНКВС по Житомирській області та ініціатор найбільної масової страти чехів у СРСР.
Обкладинка архівно-кримінальної справи вигаданої «чеської військово-повстанської шпигунської організації», що діяла на Житомирщині, на підставі якої звинувачено і 28.09.1938 страчено 80 осіб, з них 78 – чехи.
Обкладинка архівно-кримінальної справи стосовно Толмана В. Ф., одного із розстріляних чехів.
Витяг з акта про розстріл Вацлава Толмана.
Поміж страчених чехів був Франц Фронек із Чеської Крошні біля Житомира.
У червні 2021 р. на колишньому будинку Фронека в Житомирі було відкрито пам’ятну табличку в рамках проєкту «Остання адреса».
Захід відбувся за участі його нащадків, чеського посла в Україні Р. Матули, представників місцевої чеської громади та істориків ÚSTR.
Ймовірне місце розстрілу, що відбулась 28.09.1938 на території, яка належала житомирській НКВС. Нині це територія міської лікарні.
Пам’ятник, встановлений на місці братської могили жертв Великого терору в Житомирі.
Пам’яник, встановлений на місці братської могили жертв Великого терору в Житомирі.
Про страти місцевих чехів на Житомирщині нагадує одна з табличок.
Надгробок Володимира Піларжа, розстріляного разом з іншими чехами 28 вересня 1938 року у Житомирі, і його дружини на цвинтарі у селі Мала Зубівщина. Різниця с датою на пам’ятнику, ймовірно, пов’язана з тим, що на момент його виготовлення (очевидно, наприкінці 1980-х років) деталі процесу не знали навіть родичі страченого.
Територія Меморіалу жертвам більшовицького терору в Биківнянському лісі під Києвом, де поховані жертви Великого терору, розстріляні в Києві. Там же перебувають останки кількох розстріляних чехів.
Сучасна братська могила з останками жертв, створена у 2012 р.
Йозеф Балаш з українського Чехограду був засуджений у 1931 р. під час «процесу над чеськими вчителями» у Харкові до 10 років таборів. У роки Великого терору він був засуджений знову, цього разу до смертної кари. Розстріляний 1.11.1937 р. в Сандармоху (Карелія).
Олександр Ваврін з українського Чехограду був засуджений у 1931 р. під час «процесу над чеськими вчителями» у Харкові до 10 років таборів. У роки Великого терору він був засуджений знову, цього разу до смертної кари. Розстріляний 1.11.1937 р. в Сандармоху (Карелія).
Братська могила жертв Великого терору в Сандармоху, де лежать також останки декількох чехів, засуджених у 1931 році під час «процесу над чеськими вчителями».
Меморіальний цвинтар у Сандармоху є одним з найвідоміших масових поховань жертв Великого терору в Російській федерації.
У грудні 1937 р. в Одесі було страчено Франца Янчика, який народився у південно-моравських Тасовицях і мешкав у селі Богемка в Одеській області. Його було обвинувачено у контрреволюційній діяльності.
У червні 2021 року в рамках проекту «Остання адреса» на колишньому будинку Янчика в Богемці було відкрито меморіальну дошку розстріляному. На заході були присутні його нащадки, місцеві чехи та представники ÚSTR.