ПРОЦЕС ЧЕСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

З нагоди 90-ої річниці судового процесу над представниками чеської меншини у Харкові, відомого як «процес чеських вчителів», Інститут досліджень тоталітарних режимів (ІДТР) оприлюднює різноманітні архівні документи, що стосуються цієї справи та які були оцифровані у Галузевому державному архіві Служби Безпеки України (ГДА СБУ) у межах проєкту «Чехословаки у ГУЛАГу – документування політичних репресій у СРСР».

Оприлюднена 73-томна архівна справа містить понад десять тисяч сторінок документів радянських служб безпеки (ОДПУ–НКВС–КДБ) про сфабриковану «шпигунсько-диверсійну та контрреволюційну організацію чеського генерального штабу» та пов’язаних із цим справ, що зберігаються у фонді ГДА СБУ (ф. 6, спр. 57288, т. 1–73). Окрім слідчих справ щодо окремих осіб починаючи з 1930-х років, вони містять і опис власне судового процесу, що відбувався 12–14 червня 1931 року у м. Харків, інструктажну брошуру, складену ОДПУ на основі процесу, документацію про реабілітацію жертв із середини 1960-х років, а також вилучені документи, листи, особисті документи та фотографії засуджених осіб. Приклади цих документів, тогочасної преси та родинних архівів можна знайти тут.

Слідчі справи харківського процесу – це перший матеріал, оприлюднений у тестовій версії Цифрового архіву документів НКВС–КДБ про чехословацьку історію, який ІДТР створює у співпраці із Західно-чеським університетом у Плзені та за підтримки гранту Міністерства культури Чеської Республіки. Йдеться лише про невелику частину із тисяч оперативних і кримінальних архівних справ уже оцифрованих ІДТР на основі співпраці з ГДА СБУ та Державною архівною службою України.

Ці документи, як і велика кількість інших оцифрованих справ, будуть опрацьовані програмою, створеною працівниками кафедри кібернетики Західно-чеського університету у Плзені. Програма за допомогою оптичного розпізнавання символів спочатку переформатує відскановані документи у вигляд електронних текстів, а потім збереже їх у спеціально розробленій базі даних, яка дасть змогу інтерактивного пошуку слів чи коротких фраз із використанням графічного інтерфейсу. База даних буде повністю введена в експлуатацію наприкінці 2022 року.

ІДТР про «процес чеських вчителів» уже публікував дослідження істориків Адама Граділека та Яна Дворжака, які були зосереджені на вивченні доль двох жертв – Їржі Бездєка та Антоніна Водседялека. Їхні історії були оприлюднені у формі карти-історії на сторінках віртуального музею Gulag.online, який виник у співпраці ІДТР та товариства Gulag.cz. Історикам вдалося знайти та поговорити з доньками обох засуджених. Розмова із донькою Антоніна Водседялека Зіною Жантовою була опублікована у пресі. Автори повернулися до цієї історії також разом із Ярославом Форманеком у двох розділах публікації «Чехословаки у ГУЛАГу» та в однойменному документальному серіалі режисерки Марти Новакової.


Процес над чеськими вчителями вели представники Верховного суду СРСР у будівлі радянської таємної поліції ОДПУ у Харкові 12–14 червня 1931 року. Його мета полягала, ймовірно, в тому, щоб ліквідувати контакти чеської меншини у Радянському союзі з батьківщиною, примусити її до повної радянізації, а чехословацький уряд – до дипломатичного визнання СРСР.

Йшлося про найбільший на той час сконструйований процес проти представників чеської меншини у Радянському союзі (більший відбудеться лише у вересні 1938 року, коли у Житомирі було засуджено та страчено 80 представників меншини). Його назва нагадує, що із загалом 21 засудженої особи 12 були вчителями. Спочатку, однак, ОДПУ в межах цієї акції від липня 1930 до січня 1931 року затримало у чеських селах по всій УРСР десятки вчителів, керівників товариств меншини, селян та провідних діячів чеських спільнот, яких протягом процесу оперативники розділили на кілька вигаданих антирадянських груп.

Найбільша така група нараховувала 37 представників. Їх звинувачували у шпіонажі та контрреволюційній діяльності на користь Чехословаччини та Франції, в агітації проти радянської влади та колективізації, у релігійній агітації, в економічному та військовому шпигунстві та диверсіях. Головною особою вигаданої мережі шпигунів чехословацького генерального штабу совєти призначили офіцера Червоної армії чеського походження Ярослава Штромбаха, який 27 травня 1931 року був страчений.

Через неповні три тижні у головному процесі смертельні вироки отримали: Рудольф Альберт, Їржі Бездєк, Ярослав Боучек, Йозеф Геґер, Владімір Яковлєв, Владімір Іона, Ярослав Кржиж, Йозеф Міхальський, Антонін Водседялек та Антонін Зезуля. Інші були засуджені на терміни від трьох до десяти років суворого режиму, дехто отримав також конфіскацію майна та заслання.

Засуджені до страти, усупереч традиційній практиці, не були відразу розстріляні: разом з іншими їх спочатку відправили до в’язниці для політичних в’язнів у Ярославлі, а згодом до Соловецького табору особливого призначення (СЛОН).

Частина з них не пережила ув’язнення через поневіряння чи наступну хвилю терору наприкінці 1930-х років, коли їх було страчено. Це стосується Йозефа Балаша, Емілії Чижик-Страчевської (з чоловіком Борисом Страчевським), Антоніна Павласа, Йозефа Пиха-Петровського та Александра Вавріна. Донька засудженого вчителя Антоніна Водседялека Зіна Жантова була поінформована, що її батько загинув під час війни на фронті. Історикам ІДТР вдалося з’ясувати, що Водседялек загинув 9 лютого 1943 року в Ухто-Іжемському ВТТ. У таборі ГУЛАГу помер також Рудольф Альберт.

На батьківщину після війни вдалося повернутися Яну Адамцу, Віктору Плашілю та Їржі Бездєку, який у подальшому вів невтомну кампанію за звільнення своїх товаришів із в’язниці. Сам він був однак знову, цього разу чехословацькими комуністами, несправедливо ув’язнений у 1952–1960 роках. Після війни до Чехословаччини повернулися і Йозеф Михальський та Владімір Яковлєв.

Цим однак не завершується перелік нещасть чехів у СРСР у межах цієї операції. З досліджень з’ясовується, що окрім головного судового процесу, до багаторічних ув’язнень було засуджено ще як мінімум 16 інших вчителів, селян та робітників, затриманих у 1930–1931 роках.

За кілька місяців до 90-ої річниці процесу до працівників проєкту «Чехословаки у ГУЛАГу» звернувся Мартін Блага, правнук Владіміра Благи, засудженого у зв’язку із процесом щодо чеських вчителів у досі мало відомій групі восьми чехів, із документами щодо його випадку, які він повністю переклав англійською. Долі цих жертв політичних репресій та тисяч інших співвітчизників у СРСР розкриє дослідження, що триває в українських архівах, та результати проєкту.

Біографію слідчого справи "шпигунсько-диверсійної та контрреволюційної організації чеського генерального штабу" Павла Петровича Кісельова опрацював український історик Едуард Зуб.