БІЖЕНЦІ ВІД НАЦИЗМУ ТА В’ЯЗНІ ГУЛАГУ У БИТВАХ БІЛЯ СОКОЛОВА І КИЄВА У 1943 РОЦІ
Дослідження в українських архівах та оцифрування документів НКВС/КДБ у рамках проєкту «Чехословаки в ГУЛАГу» приносять чеській історичній спільноті та громадськості абсолютно нові, донедавна недоступні документальні джерела на тему політичних репресій чеських краян у Радянському союзі. Оскільки найбільшу кількість громадян Чехословаччини було ув’язнено саме у роки Другої світової війни, документи НКВС/КДБ є також унікальними джерелами і з воєнної історії.
Участь чехословацьких громадян у боях з нацистською Німеччиною на східному фронті тісно пов'язана з репресіями проти чеської громади у СРСР. Загальновідомо, що без в’язнів, звільнених з таборів ГУЛАГу, чехословацька військова частина в СРСР була б створена лише з великими труднощами. На момент відправлення на фронт на початку 1943 року вона нараховувала 972 особи. Половина з них прибула до підрозділу з радянських виправно-трудових таборів. Переважно це були русини чи українці з Підкарпатської Русі (Закарпатської України), євреї з Протекторату Чехії і Моравії та інші колишні громадяни Чехословаччини, які, намагаючись знайти притулок від расових чи політичних переслідувань з боку німців та угорців, опинилися на радянській території. За незаконний перетин кордону, шпигунство та інші сфабриковані злочини їх заарештували і незабаром засудили до кількох років примусових робіт у таборах ГУЛАГу.
Більшість в’язнів, які дожили до звільнення по амністії, оголошеної радянською владою для громадян Чехословаччини 3 січня і 20 листопада 1942 року, направлялася до Бузулука, де формувався 1-й чехословацький окремий польовий батальйон. Біженцям з окупованої Чехословаччини, які вижили у таборах ГУЛАГу, прийшлось пройти бойове хрещення вже в першій половині березня 1943 року біля Соколова. Цей перший бойовий виступ чехословацького військового підрозділу, безсумнівно, належить до найвизначніших військових зіткнень сучасної чеської воєнної історії. Батальйон під командуванням полковника Свободи протистояв у період 7–13 березня 1943 року біля українського села Соколове (нині Чугуївського району Харківської області) двом бойовим групам німецької 6-ї танкової дивізії. Основна фаза боїв відбулася між 8 та 10 березня, але бойові зіткнення тривали до 13 березня. Після прориву оборонних позицій на південь від Харкова чехословацька частина опинилася під загрозою оточення, тому вона була примушена до тактичного відступу. Незважаючи на це, чехословацькі солдати зробили свій внесок у гальмування ворога в його безперервному контрнаступі.
Як зазначають автори нещодавно опублікованої підсумкової монографії «Sokolovo – nezapomenutí hrdinové» («Соколове – незабуті герої»), до кінця березня 1943 р. під час боїв під Соколовим і пов’язаних з ними бойових дій полягли, були вбиті відразу після полонення, загинули через зраду чи іншим чином 103 чехословацьких військовослужбовців. Ще 21 потрапив у полон (із них вісім загинули в полоні) і один дезертував. Вісім бійців батальйону в результаті боїв вважаються зниклими безвісти, їх доля не була достовірно з’ясована. З вибраними історіями учасників бою можна ознайомитися тут.
Імена учасників боїв біля Соколова відомі з доступних джерел, однак зовнішність багатьох бійців, їхні персональні дані чи більш детальна інформація про їхню долю до вступу в підрозділ була досі невідома. На основі нещодавно оприлюднених архівно-кримінальних справ НКВС з українських архівів співробітникам Інституту досліджень тоталітарних режимів вдалося ідентифікувати 144 учасників битви, які раніше були в’язнями радянського режиму. Ці матеріали відкрили не лише обличчя учасників бою, але й надали невідому раніше інформацію про долі окремих людей.
Тисячі оцифрованих справ колишніх в’язнів ГУЛАГу розповідають про долі чехословацьких солдатів, що билися не лише біля Соколова, але також на місцях інших боїв на східному фронті. До кінця 1943 року відбулась, наприклад, битва за Київ, під час якої на початку листопада того ж року загинуло понад тридцять уроженців Чехословаччини, переважно з Підкарпатської Русі. Про долі деяких загиблих бійців можна дізнатися тут. Втрати серед солдатів, звільнених з ГУЛАГу, бували не лише бойовими. Деякі померли внаслідок хвороб і декількох років поневірянь, або з інших причин. Серед найтрагічніших випадків – отруєння, яке сталося у місті Василькові Київської області, в результаті якого загинули 14 чехословацьких солдатів. 9 листопада 1943 року (через три дні після взяття Києва) вони знайшли на вокзалі каністри з рідиною, яку прийняли за спирт. Внаслідок вживання цієї речовини та подальшого отруєння того дня загинули шість членів чехословацького підрозділу, а в наступні дні ще вісім.
Архівні дослідження в Україні тривають завдяки хоробрості та рішучості архівістів, незмінних навіть під час війни, яку Росія розв’язала проти України. Під час поїздок до Києва у 2023 році історикам з проєкту «Чехословаки в ГУЛАГу» вдалося нанести на карту окремі місця, пов’язані з участю чехословацької бригади у визволенні міста восени 1943 р. та знайти архівні кримінальні справи НКВС на деяких чеських краян, які загинули в Києві та інших місцях України від рук ворога чи з інших причин. На напрямку просування бригади було кілька важливих об’єктів (наприклад, піхотне училище – сьогодні Міністерство оборони України, вокзал чи Лиса гора над Дніпром). З урахуванням триваючого військового конфлікту їх поточний статус було неможливо зафіксувати. Місця, пов'язані з участю чехословацьких воїнів-в‘язнів ГУЛАГу в боях за Київ та вибрані документи про їхні долі дивіться у фотогалереї.
