З НАЦИСТСЬКИХ В'ЯЗНИЦЬ ТА ТАБОРІВ – ДО РАДЯНСЬКОГО ГУЛАГУ.
ДОЛІ ЧЕСЬКИХ ЄВРЕЇВ З ТРАНСПОРТУ ДО НИСЬКА

На кінець червня 1940 року припав пік хвилі арештів органами радянського НКВС біженців від нацизму на окупованій совєтами території Східної Польщі. Поміж десятків тисяч затриманих, здебільшого – єврейських біженців, були сотні чеських євреїв, заарештованих, зокрема, у Львові та околицях. Частину з них складали особи, які втекли з окупованої батьківщини самостійно, проте переважали вихідці з Чехословаччини, що були декількома місяцями раніше депортовані нацистами до Ниська. Більшість із них, уникнувши нацистських таборів, опинилися в радянських в'язницях та виправно-трудових таборах ГУЛАГу. Інститут досліджень тоталітарних режимів у співпраці з Галузевим державним архівом Служби безпеки України та Кафедрою кібернетики Західно-чеського університету в Пльзені публікує добірку перших двохсот слідчих справ НКВС, виявлених на цю тему в українських архівах.

ІДТР одночасно публікує тематичну фотогалерею, список депортованих осіб, що були ув'язнені в СРСР, біографії деяких з жертв, інтерв'ю з очевидцями – І. Пармою, Б. Селінгером та О. Вінецьким, з якими вдалося поговорити співробітникам інституту, а також інші супровідні тексти на дану тему, накопичені у рамках проекту «Чехословаки в ГУЛАГу».

Опубліковані архівні матеріали представляють лише малу частину архівного фонду з більш ніж п'яти тисяч архівних слідчих справ єврейських біженців з окупованої нацистами Європи (фонд Р-«Єврейські справи» (1939—1941)), що зберігається в Архіві Служби безпеки України у Львівській області (ASBU Lvov), який ІДТР оцифрував у минулі роки. У фонді містяться, серед інших, сотні справ на осіб, депортованих до Ниська з окупованої Польщі та Австрії. Незважаючи на вторгнення Росії в Україну у 2022 році, ІДТР продовжує співробітництво з українськими партнерами у галузі дослідження та оцифрування архівних матеріалів. Зокрема, в архівних фондах Державного архіву Львівської області (DALO) та Галузевого державного архіву Служби безпеки України (HDA SBU) містяться досі не вивчені справи на тему біженців від нацизму, які зазнали переслідувань в СРСР, що чекають на оцифрування та публікації.

Т.зв. «Операція Нисько» була одним із планів нацистів щодо «вирішення єврейського питання», реалізованим восени 1939 року. Метою операції було створення єврейської резервації на сході оккупованої нацистами частини Польщі. У першій фазі операції відбулася депортація обраних єврейських чоловіків старше 14 років із Моравської Острави, Катовиць та Відня. Організацію операції забезпечувало Гестапо у співпраці з Центральним бюро єврейської еміграції у Відні та в Празі під керівництвом Адольфа Ейхмана, який, крім іншого, особисто обрав місце для першого табору на околиці села Зажече біля міста Нисько. Між 17 та 26 жовтня туди депортували понад 5000 осіб. Проте, ще під час від'їзду першого транспорту нацистське керівництво вирішило скасувати операцію. У концтаборі Зажече залишилося близько 500 депортованих. Понад 4000 інших було загнано співробітниками СС на радянську територію, куди слідом втікала частина євреїв, залишених у таборі. З 1500 чоловіків, депортованих із чеських земель, до Протекторату повернулися близько 300 (див. робочий список), більшість пізніше загинула у нацистських концентраційних таборах. Близько тисячі депортованих опинилося на радянській території і, за невеликими винятками, було заарештовано співробітниками НКВС у рамках «зачистки» прикордонних областей СРСР влітку 1940 року. Далі послідувало ув’язнення в таборах ГУЛАГу, спецколоніях, колгоспах чи будівництвах НКВС по всьому Радянському Союзу.

Більшість єврейських біженців, що уникли арешту або евакуації вглиб СРСР, було вбито після нацистського вторгнення до СРСР у червні 1941 року.

Звільнення з ГУЛАГу єврейські біженці з Протекторату здебільшого дочекалися в 1942 році на підставі амністії для чехословацьких громадян, ув'язнених в СРСР, яка їм дозволила вступити в чехословацькі військові підрозділи, що створювалися в Радянському Союзі. Декілька десятків євреїв з районів Острави та Тешина, які зареєструвалися як громадяни Польщі, було звільнено з радянських таборів у рамках амністії для поляків навіть на декілька місяців раніше. Однак, вивчивши опубліковані слідчі справи, ми знаємо, що двадцять відсотків із них у таборах ГУЛАГу не вижили, див. справу Е. Гесслера, який загинув в Унжлагу, або В. Моргенштерна в Онєглагу, інші померли внаслідок хвороб після прибуття в Бузулук, напр., Е. Блум.

Кривавими боями на східному фронті в уніформі чехословацької армії пройшло 350 із них. Багато хто брав участь уже в першій битві при Соколові, де загинув, наприклад, Й. Габер або А. Блайвайс. Додому повернулося лише 123 особи, з них 90 повернулося до Острави. Кількість євреїв з області Тешина, що вижили, досі не було з'ясовано, і їх долі, за винятком кількох, не були докладно вивчені.

Проблематиці транспортів до Ниська у минулому присвятив свої дослідження, зокрема, чеський історик Мечислав Борак, востаннє підвівши підсумки у своїй монографії První deportace evropských Židů («Перша депортація європейських євреїв»). Грунтуючись на інтерв'ю зі свідками та вивченні документів НКВС, цій темі присвячують свої дослідження історики ІДТР Ян Дворжак та Адам Граділек, див. статтю První transporty evropských Židů v dějinách holocaustu («Перші транспорти європейських євреїв в історії голокосту») або книгу Židé v Gulagu. Sovětské pracovní a zajatecké tábory za druhé světové války ve vzpomínkách židovských uprchlíků z Československa («Євреї в ГУЛАГу. Радянські трудові табори та табори для військовополонених часів Другої світової війни у спогадах єврейських біженців з Чехословаччини»). Ми публікуємо тут фрагмент останньої – інтерв’ю з К. Борским. Трагічні долі євреїв, депортованих до Ниська з Відня (які, на відміну від чеських та польських євреїв, амністії не дочекалися), описав у своєму спеціальному дослідженні Ян Дворжак: Směr Nisko nad Sanem: první organizované deportace Židů z Vídně («Напрямок Нисько над Сяном: перші організовані депортації євреїв з Відня»). Додаткову інформацію про депортованих до Ниська можна знайти, зокрема, в базі даних, яку створили Лібуше та Міхал Саломонич, або у путівнику долями остравських євреїв, створеному Мартіном Шмоком на iWalks.